Украина экспортирует около 33 млн тонн зерновых, что станет абсолютным рекордомУкраїна експортує близько 33 млн тонн зернових, що стане абсолютним рекордом

Заканчивающийся 1 июля 2013/2014 маркетинговый год по праву можно назвать самым сложным для аграриев за всю историю независимой Украины.

Однако несмотря на все сложности, как климатические, так и социально-политические, отечественные аграрии сумели провести посевную кампанию и вывезти за рубеж рекордное количество зерна.

По состоянию на 25 июня из Украины было вывезено более 32 млн тонн. Еще 900 тыс. тонн подготовлено к экспорту.

Больше всего Украина поставила на внешние рынки кукурузы. По данным agochart.com, по состоянию на 27 июня было поставлено на внешние рынки 18,4 млн тонн кукурузы, 9,2 млн тонн пшеницы и 2,5 млн тонн ячменя.

Эти показатели можно считать более чем успешными, ведь на старте сезона аналитики прогнозировали экспорт зерновых на уровне 30 млн тонн. В отдельные месяцы из Украины отгружалось более 4 млн тонн кукурузы.
Крупнейшие экспортеры

Крупнейшим экспортером в этом сезоне стал «Нибулон» Алексея Вадатурского. По итогам 11 месяцев компания продала на внешние рынки 3,2 млн тонн зерновых.

В тройку крупнейших экспортеров также вошла группа компаний Андрея Веревского «Кернел» (2,6 млн тонн) и Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины (2,4 млн тонн).

В десятку крупнейших также вошли «Луи Дрейфус Украина» (2,2), «Райз» (1,6), «Альфред С.Топфер Интернешенал» (1,5), «Бунге» (1,1), «Серна» (0,95) и «Агротрейд экспорт» (0,8).
Экстремальный сезон

Сезон с самого начала выдался крайне непростым. Из-за продолжительных дождей в сентябре-октябре уборка поздних зерновых была усложнена. Как результат, экспорт начался с опозданием. В итоге в октябре часть экспортеров не смогла выполнить взятые на себя обязательства — кукурузу просто не успели собрать. В ноябре-декабре экспортеры сумели наверстать упущенное.

Поскольку рекордные урожаи были собраны не только в Украине, первая половина года ознаменовалась очень низкими мировыми ценами, особенно на кукурузу.

Следующий вызов для аграриев и трейдеров — политическая нестабильность и аннексия Крыма. Трейдеры в экстренном порядке были вынуждены перенаправить отгрузки украинского зерна с крымских портов (Севастополь и Керчь) в порты Большой Одессы, Николаева и Херсона. По оценкам экспертов, на поставки с портов Крыма приходилось не более 10% всего зернового экспорта.

Цены на зерновые в гривне на внутреннем рынки стали расти «как на дрожжах» в марте-апреле. Тут оказала влияние как неуверенность мирового рынка в осуществлении поставок из Украины, так и девальвация национальной валюты. За март-апрель цены на пшеницу и кукурузы в гривне на внутреннем рынке выросли на 25-30%. Отдельные зарубежные компании даже отказывались от закупки украинского зерна в пользу более надежных поставщиков.

К концу сезона цены на мировых рынках начали снижаться, гривня стабилизировалась. Цены на зерновые в Украине начали несколько снижаться — нормальная практика для завершения сезона. «В этом году падение цен на новый урожай по сравнению со старым не такое заметное, как было в прошлом году. Если в конце прошлого сезона разница между зерном нового и старого урожая доходила до 400 грн за тонну (2,7 тыс. грн старого урожая и 2,3 тыс. грн нового урожая пшеницы), то в этом году разница будет не столь большая, максимум 10%», — отмечает Ярослав Левицкий, аналитик зернового рынка компании «ПроАгро».
Падение рентабельности

Несмотря на рост цен во второй половине сезона, финансовые показатели аграриев по итогам сезона остаются не очень утешительными. По оценкам Левицкого, средняя рентабельность по всем зерновым в этом году составила порядка 8%. Самой рентабельной зерновой культурой стала озимая пшеница — порядка 10-12%. Были рентабельны и крупяные культуры — рис, гречиха, но они производятся в совсем небольших количествах.

«Самой «провальной» культурой стала кукуруза. По кукурузе больше половины хозяйств получили убытки. Некоторые аграрии настолько сильно разочаровались этой культурой, что в этом году снизили посевные площади под ней. Изначально Минагрополитики планировалось, что кукурузой будет засеяно более 5,1 млн га. В результате, по данным министерства, — менее 4,8 млн га», — продолжает Левицкий.

Очевидно, что 8% рентабельности это достаточно низкий показатель. В прошлом году средняя рентабельность производства зерновых была на уровне 20%.

В более выгодном положении оказались те аграрии, которые сумели «придержать» урожай и продавать его зернотрейдерам во второй половине маркетингового года, весной, по более высоким ценам.

Но нужно обратить внимание, что большая часть кукурузы производится небольшими фермерскими хозяйствами, у которых нет возможности долго хранить ее на элеваторах. Они реализуют ее вскоре после сбора урожая.

Сумели ли «обогатиться» аграрии на весеннем росте цен? Мария Колесник, глава аналитического департамента консалтинговой группы «ААА», считает, что нет. Позитивный эффект от роста цен на зерно нивелировал рост стоимости топлива, семян, удобрений, которые аграрии покупают за валюту.

«Аграриям было практически невозможно получить финансирование на посевную со стороны банковской системы. Банки практически не кредитовали», — отмечает Колесник.
Что впереди?

Очевидно, что следующий 2014/2015 год станет для аграриев тоже непростым. По оценкам «Проагро», будет собрано порядка 57 млн тонн зерновых (без учета Крыма). На экспорт может быть отправлено около 30 млн тонн. Более реальные прогнозы мы сможем увидеть ближе к концу лета, когда станет понятным объем урожая кукурузы.

Но сначала указанный урожай еще нужно собрать, а в отдельных регионах Донецкой и Луганской области сделать это будет непросто в виду проведения боевых действий.

Аграрии Донецкой и Луганской областей уже заявили о необходимости создания «коридора» для вывоза собранного урожая.

«Сельхозтоваропроизводители востока отмечают необходимость освобождения территорий сельхозугодий от военной техники, оборудования, боеприпасов, выносят предложение о создании так называемого «коридора» для вывоза собранного урожая», — говорится в заявлении Минагропрода.

Остается непонятной и судьба и зерна, собранного в Крыму. Крымские власти признали, что международные операторы отказываются закупать зерновые в Крыму. Без украинских сертификатов маловероятным кажется и продажа этого зерна на рынках Средней Азии и Ближнего Востока.

Откажутся ли международные трейдеры от украинского зерна, опасаясь эскалации конфликта в Украине? Эксперты считают, что нет.

«Мировые возможности экспорта зерновых не безразмерны. Переключиться с потребления украинского зерна на другое причерноморское — румынское или российское — в большинстве случаев не получится по причине того, что предложение ограничено объемом производства в этих странах. Помимо этого, переходить на другое зерно, не из Причерноморского бассейна, многим странам невыгодно — и по причине более высоких цен, и по причине дорогой логистики», — резюмирует Ярослав Левицкий.

delo.uaЗакінчується 1 липня 2013/2014 маркетинговий рік по праву можна назвати найскладнішим для аграріїв за всю історію незалежної України.

Однак незважаючи на всі складності, як кліматичні, так і соціально-політичні, вітчизняні аграрії зуміли провести посівну кампанію і вивезти за кордон рекордну кількість зерна.

Станом на 25 червня з України було вивезено понад 32 млн тонн. Ще 900 тис. тонн підготовлено до експорту.

Найбільше Україна поставила на зовнішні ринки кукурудзи. За даними agochart.com, станом на 27 червня було поставлено на зовнішні ринки 18,4 млн тонн кукурудзи, 9,2 млн тонн пшениці та 2,5 млн тонн ячменю.

Ці показники можна вважати більш ніж успішними, адже на старті сезону аналітики прогнозували експорт зернових на рівні 30 млн тонн. В окремі місяці з України відвантажувалися більш 4 млн тонн кукурудзи.
найбільші експортери

Найбільшим експортером цього сезону став «Нібулон» Олексія Вадатурського. За підсумками 11 місяців компанія продала на зовнішні ринки 3,2 млн тонн зернових.

У трійку найбільших експортерів також увійшла група компаній Андрія Веревського «Кернел» (2,6 млн тонн) і Державна продовольчо-зернова корпорація України (2,4 млн тонн).

У десятку найбільших також увійшли «Луї Дрейфус Україна» (2,2), «Райз» (1,6), «Альфред С. Топфер Інтернешенал» (1,5), «Бунге» (1,1), «Серна» (0,95) і «Агротрейд експорт» (0,8).
Екстремальний сезон

Сезон з самого початку видався вкрай непростим. Через тривалі дощі у вересні-жовтні збирання пізніх зернових була ускладнена. Як результат, експорт почався із запізненням. У підсумку в жовтні частина експортерів не змогла виконати взяті на себе зобов’язання — кукурудзу просто не встигли зібрати. У листопаді-грудні експортери зуміли надолужити згаяне.

Оскільки рекордні врожаї були зібрані не тільки в Україні, перша половина року ознаменувалася дуже низькими світовими цінами, особливо на кукурудзу.

Наступний виклик для аграріїв і трейдерів — політична нестабільність і анексія Криму. Трейдери в екстреному порядку були змушені перенаправляти відвантаження українського зерна з кримських портів (Севастополь і Керч) в порти Великої Одеси, Миколаєва та Херсона. За оцінками експертів, на поставки з портів Криму доводилося не більше 10% всього зернового експорту.

Ціни на зернові в гривні на внутрішньому ринки стали рости «як на дріжджах» у березні-квітні. Тут зробила вплив як невпевненість світового ринку в здійсненні поставок з України, так і девальвація національної валюти. За березень-квітень ціни на пшеницю і кукурудзи в гривні на внутрішньому ринку зросли на 25-30%. Окремі зарубіжні компанії навіть відмовлялися від закупівлі українського зерна на користь більш надійних постачальників.

До кінця сезону ціни на світових ринках почали знижуватися, гривня стабілізувалася. Ціни на зернові в Україні почали трохи знижуватися — нормальна практика для завершення сезону. «Цього року падіння цін на новий урожай порівняно зі старим не таке помітне, як було минулого року. Якщо наприкінці минулого сезону різниця між зерном нового і старого врожаю доходила до 400 грн за тонну (2,7 тис. грн старого врожаю і 2,3 тис. грн нового врожаю пшениці), то цього року різниця буде не настільки велика, максимум 10% «, — відзначає Ярослав Левицький, аналітик зернового ринку компанії» ПроАгро «.
падіння рентабельності

Незважаючи на зростання цін у другій половині сезону, фінансові показники аграріїв за підсумками сезону лишаються не дуже втішними. За оцінками Левицького, середня рентабельність по всіх зерновим цього року склала близько 8%. Найрентабельнішою зерновою культурою стала озима пшениця — близько 10-12%. Були рентабельні й круп’яні культури — рис, гречка, але вони виробляються в зовсім невеликих кількостях.

«Найбільшою» провальною «культурою стала кукурудза. За кукурудзі більше половини господарств отримали збитки. Деякі аграрії настільки сильно розчарувалися цією культурою, що цього року знизили посівні площі під нею. Спочатку Мінагрополітики планувалося, що кукурудзою буде засіяно понад 5,1 млн га. У результаті, за даними міністерства, — менше 4,8 млн га «, — продовжує Левицький.

Очевидно, що 8% рентабельності це досить низький показник. Торік середня рентабельність виробництва зернових була на рівні 20%.

У більш вигідному становищі опинилися ті аграрії, які зуміли «притримати» урожай і продавати його зернотрейдерам в другій половині маркетингового року, навесні, за вищими цінами.

Але потрібно звернути увагу, що більша частина кукурудзи виробляється невеликими фермерськими господарствами, у яких немає можливості довго зберігати її на елеваторах. Вони реалізують її незабаром після збору врожаю.

Чи зуміли «збагатитися» аграрії на весняному зростанні цін? Марія Колесник, голова аналітичного департаменту консалтингової групи «ААА», вважає, що ні. Позитивний ефект від зростання цін на зерно нівелював зростання вартості палива, насіння, добрив, які аграрії купують за валюту.

«Аграріям було практично неможливо отримати фінансування на посівну з боку банківської системи. Банки практично не кредитували», — зазначає Колесник.
Що попереду?

Очевидно, що наступний 2014/2015 рік стане для аграріїв теж непростим. За оцінками «Проагро», буде зібрано близько 57 млн ??тонн зернових (без урахування Криму). На експорт може бути відправлено близько 30 млн тонн. Більш реальні прогнози ми зможемо побачити ближче до кінця літа, коли стане зрозумілим обсяг врожаю кукурудзи.

Але спочатку зазначений урожай ще потрібно зібрати, а в окремих регіонах Донецької та Луганської області зробити це буде непросто на увазі проведення бойових дій.

Аграрії Донецької та Луганської областей вже заявили про необхідність створення «коридору» для вивезення зібраного врожаю.

«Сільгосптоваровиробники сходу відзначають необхідність звільнення територій сільгоспугідь від військової техніки, устаткування, боєприпасів, виносять пропозицію про створення так званого» коридору «для вивезення зібраного врожаю», — йдеться в заяві Мінагропроду.

Залишається незрозумілою і доля і зерна, зібраного в Криму. Кримські власті визнали, що міжнародні оператори відмовляються закуповувати зернові в Криму. Без українських сертифікатів малоймовірним здається і продаж цього зерна на ринках Середньої Азії та Близького Сходу.

Чи відмовляться міжнародні трейдери від українського зерна, побоюючись ескалації конфлікту в Україні? Експерти вважають, що ні.

«Світові можливості експорту зернових не безрозмірні. Переключитися з споживання українського зерна на інше причорноморське — румунське чи російське — в більшості випадків не вийде з причини того, що пропозиція обмежена обсягом виробництва в цих країнах. Крім цього, переходити на інше зерно, не з Причорноморського басейну, багатьом країнам невигідно — і з причини більш високих цін, і з причини дорогий логістики «, — резюмує Ярослав Левицький.

delo.ua

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Украина промышленная
Adblock
detector